Департамент екології та природних ресурсів Київської ОДА

Природно-заповідний фонд

Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, як шлях до збереження національного багатства України!

Розвиток мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) України є одним із основних пріоритетів екологічної політики країни, про що свідчать Указ президента України від 23.05.2005 №838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку заповідної справи в Україні», Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 №2818- VI та інші нормативні документи. Саме створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду можна назвати не лише основним, але і найбільш ефективним механізмом в процесі охорони природних екосистем, унікальних природних територій, ландшафтів та рідкісних видів рослин і тварин.

Перш за все необхідно сказати, що собою представляють ті чи інші території чи об’єкти ПЗФ та якими нормативними документами регулюється порядок їх створення та функціонування. Правові основи створення, організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об’єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд України», Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закон України «Про рослинний світ», Закон України «Про тваринний світ», Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Крім того, Закон визначає, що території та об’єкти ПЗФ поділяються на природні території та об’єкти, а саме: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Заповідні території охороняється як національне надбання, до яких встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. Збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду забезпечується різноманітними способами, зокрема встановленням заповідного режиму; організацією систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів; проведенням комплексних досліджень; додержанням вимог щодо охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробкою проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз, проведення інших заходів з метою збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Природно-заповідні території та об’єкти з додержанням вимог, встановлених чинним законодавством України можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; науково-дослідних цілях; оздоровчих та рекреаційних цілях; освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Забезпечення режиму території ПЗФ, здійснення заходів по відтворенню (відновленню) природних ресурсів суттєво примножить багатство місцевої флори та фауни. Створення заповідних територій забезпечує попередження правопорушень, засмічення і захаращення території; реалізує заходи з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників та хвороб; запобігає виникненню пожеж та інших надзвичайних ситуацій тощо.
Освітньо-виховна діяльність ПЗФ сприяє підвищенню рівня екологічної культури місцевого населення і відвідувачів та відіграє важливу роль у вихованні місцевої молоді та екологічному інформуванні населення шляхом проведення просвітницької роботи серед дошкільних та шкільних закладів, випуску буклетів, часописів, фільмів, книг, посібників тощо.
Рекреаційна діяльність на території ПЗФ є прямою інвестицією в економічний розвиток регіону. Вона здійснюється шляхом створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів, включає різноманітне облаштування екологічних та туристичних маршрутів, а також зон відпочинку; організацію екологічних таборів для школярів та молоді; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності.

Відповідно до ст.ст.51–55 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» створення території (об’єкту) ПЗФ передбачає попередній розгляд клопотань, щодо створення ново виявленої території чи об’єкту ПЗФ та подальше їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Крім того слід зазначити, що створення заказників відбувається без вилучення земельних ділянок, водних чи інших територій у їх власників або користувачів і доступ людей до даних територій залишається вільним.

Департаментом екології та природних ресурсів проводиться постійна робота щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Київщини. Природно-заповiдний фонд областi представлений унiкальними та найкраще збереженими природними територiями та об’єктами майже всiх типiв та категорiй.

Станом на 01.01.2016 на території Київської області налічується 195 територій та об’єктів природно заповідного фонду, загальною площею – 114,4 тис.га, що становить 4,06 % від адміністративної площі області.

За результатами проведеного аналізу відсоток заповідності у районах Київської області суттєво відрізняється, так наприклад: у Бориспільському, Броварському, Іванківському, Миронівському районах становить понад 6%, тоді як у Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бородянському, Васильківському, Володарському Рокитнянському, Сквирському, Ставищанському та Таращанському районах менше 1 %.

Однією з основних причин є пасивне відношення землевласників (підприємств, установ та організацій) щодо надання погодження для заповідання природних територій та об’єктів, що мають велику екологічну цінність, як унікальних та типових природних комплексів, що у подальшому забезпечать збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізацію негативних природних процесів і явищ.

Протягом 2015 року було проведено роботу (збір погоджень на створення) по створенню 17 об’єктів та територій природно-заповідного фонду на території київської області, загальною площею -261 884, 848 га. Було створено (оголошено) ландшафтний заказник місцевого значення «Зачарована Десна» площею – 2006,4 га, на землях ДП «Вищедубечанське лісове господарство», в адміністративних межах Вишгородського та Броварського районів, рішенням Київської обласної ради шостого скликання від 08 жовтня 2015 року № 1037-53-VI «Про оголошення нововиявленої території та об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення на території Київської області».

Департаментом екології та природних ресурсів постійно проводиться робота по створенню нових та резервування цінних для заповідання об’єктів та територій. Так, наразі спільно з Мінприроди України ведеться робота по створенню Дніпровсько-Тетерівського національно-природного парку орієнтовною площею – 30 400 га. Також, протягом 2015 року проводилась спільна робота з Мінприроди України по створенню Чорнобильського радіологічного заповідника, загальною площею – 226, 9 тис. га, розташованого на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Іванківського та Поліського районів Київської області. На даний час матеріали з погодженим проектом Указу Президента знаходяться в Адміністрації Президента.
Різноманіття і краса заповідних територій Київської області вражає. Однією з природних перлин Київщини є дендропарк «Олександрія». Даний об’єкт протягом багатьох років залишається взірцем пейзажної паркової композиції, що складена з цінних рослин, дерев, скульптур, ставків та самої річки Рось.

Ще одна унікальна за своєю геологічною будовою та красою заповідна територія – регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», який знаходиться на правому березі Дніпра в межах Канівського району Черкаської області та Миронівського району Київської області. Рельєф парку утворений ярами та горбистою поверхнею. Тут зростає близько 10 червонокнижних видів рослин (цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, лілія лісова, рябчик російський та ін.), а також зустрічаються червонокнижні птахи – орлан-білохвіст та пугач звичайний.

Створення нових та розширення існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду стане основою для формування екологічного каркасу регіону, сприятиме розвитку організованих форм рекреації і туризму, екологічної освіти, збереженню традиційних форм раціонального природокористування і сталого розвитку природно-територіального комплексу. Ці заповідні куточки формують національний характер. Усі виявлені території незайманої природи рідного краю неповторні, і тому потребують до себе особливої уваги людини. Природні території є багатством народу України і тільки спільними зусиллями ми досягнемо успіху в розпочатій роботі, направленій на збереження цих територій.

Успіх цієї справи залежить від кожного з нас!

Список регіонально рідкісних, зникаючих видів тварин, які потребують охорони у Київській області

Pакоподібні

  1. Щитень ракоподібний – TriopscancriformisBosc

Молюски

  1. Витушка блискуча – SegmentinanitidaO.F. Müller
  2. Перлівниця товста – UniocrassusPhilipsson
  3. Равлик степовий ребристий – Helicopsis striata O.F. Müller

Павуки

  1. Великий сплавний павук – DolomedesplantariusClerck
  2. Доломед опушений – DolomedesfimbriatusClerck
  3. Тарантул південноруський – LycosasingoriensisLaxmann

Комахи

  1. Бджола-листоріз округла – MegachilerotundataFabricius
  2. Білоноска товстохвоста – LeucorrhiniacaudalisCharpentier
  3. Білоноска болотна – LeucorrhiniapectoralisCharpentier
  4. Богомол звичайний – MantisreligiosaL.
  5. Джміль незвичайний – Bombus paradoxus DallaTorre
  6. Дозорець малий – Anax parthenopeSelys
  7. Дідок жовтоносий – StylurusflavipesCharpentier
  8. Жук-носоріг звичайний – OryctesnasicornisL.
  9. Зимолютка Брауера – SympecmabraueriJacobson & Bianci
  10. Гноєїд рогатий – Onthophagus furcatus Fabricius
  11. Коромисло зелене – Aeschnaviridis Eversmann
  12. Мурашиний лев звичайний – MyrmeleonformicariusL.
  13. Мурашка руда лісова – FormicarufaL.
  14. Негаленія чудова – NehalenniaspeciosaCharpentier
  15. Палемон – Carterocephalus palaemon Pallas
  16. Сатир-сінниця торфовищевий – Coenonympha oedippus Fabricius
  17. Сатир-лопинга жовтоочковий – Lopinga achine Scopoli
  18. Синявець непаристий щавелевий – Lycaena dispar Haworth
  19. Синявець-аргирогномон – Lycaeides argyrognomon Bergstrasser
  20. Синявець-аріон чебрецевий – Maculinea arion L.
  21. Синявець торфовищевий – Maculinea nausithous Bergsträsser
  22. Синявець родовиковий – Maculinea teleius Bergsträsser
  23. Сколія степова – ScoliahirtaSchrank
  24. Стрілка озброєна –  CoenagrionarmatumCharpentier
  25. Товстоголовка мозаїчна – MuschampiatessellumHübner
  26. Товстоголовка решітчаста – MuschampiacribrelumEversmann
  27. Фриганея гігантська – PhryganeagrandisL.
  28. Шашечниця-авринія скабіозова – Euphydrias aurinia Rottemburg
  29. Шашечниця велика – Hypodryas maturna L.

Риби

  1. Бабець звичайний – Cottus gobio L.
  2. Клепець європейський – Ballerus sapa Pallas
  3. Бобирець дніпровський – Petroleuciscus borysthenicus Kessler
  4. Морська голка пухлощока чорноморська – Syngnathus abaster nigrolineatus Eichwald
  5. Щипавка стрічкова – CobitistaeniaL.

Земноводні

  1. Тритон гребінчастий – TrituruscristatusLaurenti
  2. Тритон звичайний – Lissotriton vulgarisL.
  3. Квакша звичайна – HylaarboreaL.
  4. Кумка червоночерева – BombinabombinaL.
  5. Ропуха зелена – BufoviridisLaurenti
  6. Часничниця звичайна – PelobatesfuscusLaurenti

Плазуни

  1. Веретенниця ламка – AnquisfragilisL.
  2. Гадюка звичайна – ViperaberusL.
  3. Черепаха болотна – Emysorbicularis L.
  4. Ящірка вірменська – Darevskia armeniaca Méhely
  5. Ящірка живородна – Zootoca viviparaJacquin

Птахи

  1. Бекас – GallinagogallinagoL.
  2. Бджолоїдка звичайна – MeropsapiasterL.
  3. Боривітер звичайний – FalcotinnunculusL.
  4. Деркач – CrexcrexL.
  5. Жовна чорна – DryocopusmartiusL.
  6. Канюк звичайний – ButeobuteoL.
  7. Квак – Nycticorax nycticorax L.
  8. Кібчик – FalcovespertinusL.
  9. Крячок чорний – Chlidonias niger L.
  10. Куріпка сіра – PerdixperdixL.
  11. Лунь болотний – Circus aeruginosus L.
  12. Зимняк – ButeolagopusPontoppidan
  13. Мородунка – Xenus cinereus Güldenstädt
  14. Одуд – UpopaepopsL.
  15. Осоїд – Pernis apivorus L.
  16. Підсоколик малий – FalcocolumbariusL.
  17. Ремез – Remiz pendulinus L.
  18. Рибалочка звичайний – AlcedoatthisL.
  19. Вальдшнеп – ScolopaxrusticolaL.
  20. Сич хатній – Athene noctua Scopoli
  21. Сова вухата – AsiootusL.
  22. Сова сіра – StrixalucoL.
  23. Турухтан – Philomachus pugnax L.
  24. Чапля біла мала – Egretta garzetta L.
  25. Чапля руда – Ardea purpurea L.
  26. Шишкар ялиновий – LoxiacurvirostraL.

Ссавці

  1. Байбак – MarmotabobacMüller
  2. Борсук – Meles meles L.
  3. Бурозубка мала – SorexminutusL.
  4. Вовчок ліщинний – MuscardinusavellanariusL.
  5. Вовчок лісовий – DryomusnitedulaPallas
  6. Вовчок сірий – GlisglisL.
  7. Їжак білочеревий – ErinaceusroumanicusBarret-Hamilton
  8. Куниця кам’яна – Martes foina Erxleben
  9. Рясоніжка велика – Neomys fodiens Pennant
  10. Ласка – Mustela nivalis L.
  11. Миша-крихітка – MicromysminutusPallas
  12. Нориця економка – MicrotusoeconomusPallas
  13. Сліпак звичайний – SpalaxmicrophthalmusGuldenstaedt

Природно-заповідний фонд-01Природно-заповідний фонд-02Природно-заповідний фонд-03Природно-заповідний фонд-04

Інформаційна довідка щодо стану природно-заповідного фонду Київської області

Станом на 01.10.2014 року, на території Київської області нараховується – 194 території та об’єкти природно-заповідного фонду, загальною площею – 112 918,615 га, що складає – 4,01% від адміністративної площі Київської області, в тому числі – 23 об’єкти загальнодержавного значення, загальною площею – 80 908,92 га та 171 об’єкт місцевого значення, загальною площею – 32 009,695 га. Із них: 2 національних природних парка («Білоозерський», «Залісся»), 15 заказників («Дніпровсько-Деснянський», «Калитянська дача», «Козинський», «Ржищівський», «Хутір Чубинського», «Урочище Мутвицьке», «Журавлиний», «Жорнівський», «Дзвінківський», «Жуків хутір», «Урочище Унава», «Усівський-І, Усівський-ІІ», «Іллінський», «Чорнобильський спеціальний»), 2 пам’ятки природи («Урочище Бабка», «Круглик»), 1 дендрологічний парк («Олександрія»), 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення («Кагарлицький», «Згурівський», «Ташанський»). До об’єктів місцевого значення входить: 82 заказника, 59 пам’яток природи, 11 парк-пам’яток садово-паркового мистецтва, 17 заповідних урочищ та 2 регіональні ландшафтні парки.

На даний час винесено в натуру (на місцевості) 6 територій загальнодержавного значення площею – 18 625,02 га, 57 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею 9 908,6274 га; 108 територій та об’єктів розташовані на землях держлісфонду, винесені в натуру (встановлені інформаційно-охоронні знаки та аншлаги) та внесені дані в таксаційні описи матеріалів лісовпорядкування (відповідно до вимог ст. 46 Лісового кодексу України, при проведенні лісовпорядкування виконуються відповідні топографо-геодезичні роботи і спеціальне картографування лісів). Детальніше

Список регіонально рідкісних, зникаючих видів рослин і грибів, які потребують охорони в Київській області

Це офіційний перелік видів рослин і грибів, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення на території Київської області. Список було затверджено рішенням Київської обласної ради № 285-15-VI від 7 лютого 2012 року на основі результатів досліджень науковців Інституту агроекології і природокористування НААН та Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Детальніше